У 2024 році найбільше ділянок сільськогосподарського призначення продали на Полтавщині. За даними «Опендатаботу», середня ціна гектара землі у грудні 2024 року на Полтавщині становила 66 792 гривні. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що вищу вартість мали лише три області: Івано-Франківська (93 141 грн/га), Львівська (72 482 грн/га) та Київська (66 845 грн/га). Найдешевша земля була в Миколаївській області – 31 698 грн/га, а також низькі ціни фіксували у Дніпропетровській, Сумській та Чернігівській областях, що, ймовірно, пов’язано із безпековою ситуацією.
Скасування мораторію на продаж землі з 1 липня 2021 року дозволило відкрити ринок, і за 3,5 роки ціни на землю поступово зростали. У грудні 2024 року середня ціна гектара по країні трохи впала й становила 48 622 гривні, хоча у листопаді вона була 49 883 грн/га. На вартість впливають родючість ґрунту, розташування, попит та інфраструктура.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, у 2024 році найбільші площі проданих земель припали на Полтавську область – 45 622 га, а також Одеську (33 024 га) та Дніпропетровську (30 623 га). Найменше продано у Волинській (818 га), Рівненській (909 га) та Івано-Франківській (1 094 га) областях. Загалом в Україні продали 106 669 ділянок загальною площею 320 660 га.
Середня ціна 1 гектара в регіонах коливалася: найвища – у Івано-Франківській (89 744 грн), Львівській (71 390 грн) та Полтавській (66 232 грн), найнижча – у Запорізькій (33 981 грн), Миколаївській (34 033 грн) та Сумській (34 936 грн).
Міністр агрополітики Віталій Коваль зазначав, що після відкриття ринку продано лише 3,4 % земель, на які раніше поширювався мораторій (загальна площа 17,5 млн га). Юридичні особи викупили 25 157 ділянок (78 307 га) за середньою ціною 62 656 грн/га, фізичні – 81 512 ділянок (242 353 га) за 41 510 грн/га.
За словами заступника міністра Дениса Башлика, на четвертому році функціонування ринку кількість угод зросла у 3,5 раза (практично на 300 %). Комерційний директор «Твоє Коло» Єгор Лісничий підкреслив, що офіційні дані варто розглядати як тренд, адже реальні ринкові ціни можуть перевищувати їх на 30–40 %.
Дослідження Київської школи економіки показує, що лише у 19 % угод реєструється фактична ціна, 60 % угод фіксують мінімальну нормативну оцінку. Основна причина – вимога підтвердження джерел доходу при купівлі та податкові зобов’язання, зокрема зростання військового збору з 1,5 до 5 %, що стимулює заниження ціни угод.