Святковий календар майже усього світу починається з приходу Нового року. Детально про традиції цього дня докладно розповідає сайт DAY TODAY, як і про кожне свято сьогодні Daytoday.com.ua/sogodni. Але в українському традиційному святкуванні ніч з 31 грудня на 1 січня сприймається, скоріше, як дата нового відліку. Справжні родинні застілля збираються скрізь завжди рівно за тиждень.
Різдво Христове
Релігійні вірування та традиції українців міцно тримають суспільство протягом віків. Відповідно, одним з найурочистіших та найсвітліших днів року є народження Христа. Події надається інший зміст – не факт появи на світ, а таїнство втілення. Бог приходить до вірян у людському тілі. Син Господній приймає гріхи людей, забирає їх біль та усі покарання. Дата народження Ісуса насправді нам невідома. Вона була обрана, з пастирських міркувань у IV сторіччі з метою відокремлення від події Хрещення Спасителя у річці Йордан. Саме цей день розділив історію людства, від нього почалося нове літочислення.
Святкувати Різдво українці починають напередодні, 6 січня Святий Вечір збирає всю родину разом, але для значної частини Східних церков ця дата настає 25 грудня. Це останній день сорокаденного посту, тому всі страви готуються пісними. Їх має бути виключно дванадцять, на честь Господніх апостолів. Деякі з них обирає господиня, у відповідності власним кулінарним талантам, але є серед них і обов’язкові:
- Кутя – ячмінна або пшенична каша з маком, родзинками та грецькими горішками;
- Узвар – пісний на буряку;
- Вареники – з капустою, сиром, грибами або картоплею.
Сваритися та фізично працювати у цей день не можна. Оселя має бути прикрашена Дідухом – маленьким снопом сіна на почесному місці. Після появи першої зірки на небосхилі починається вечеря, її благословляє господар дому.
Від ранку 7-го січня українці вітаються словами «Христос Народився» та відповідають «Славімо Його». Вулицями ходять театралізовані вертепи, героями яких стають Діва Марія, Отець Йосиф, Чорт, Янгол та пастухи. В помешканнях та на подвір’ях колядують і вертепи, і діти – сповіщають про народження Господа, прославляють його та зичать усім щастя та здоров’я. Різдво Христове світле, милосердне, родинне свято. В цей день надважливим є піклування про самотніх, бідних, знедолених людей та дітей – сиріт.
Водохреще або Йордан
Численні державні свята України виділяють 19 січня особливо. У християнському світі день прийняття віри вважається важливішим за народження. Напередодні проводяться обряди освячення води в церквах та храмах, а на наступний день у відкритих водоймах. Застілля знову збирає пісну вечерю. До столу подається ті самі дванадцять страв. Але того разу всі вони готуються без сиру та масла, саме тому кутю називають «голодною». Обов’язково готують спечені на воді млинці та вівсяний кисіль. В день свята, в освячених водоймах, люди розпочинають купання, які гарантують міцне здоров’я таким героям протягом усього року. За народними віруваннями. після занурення в ополонку, надходить час готуватися до весільного сезону. Під час такого купання неможливо захворіти, навпаки – саме на свято Йордана одужати, навіть від тяжкого недугу.
Великдень або Пасха
Перша назва цього найбільшого свята року вертає нас до язичницьких часів, а друга до юдейських. Слов’яни в цей день відмічали пробудження природи, а «Песах» у перекладі з івриту «перехід», в історії народу пам’ятні дні звільнення від єгипетської неволі. Дата Пасхи міняється з року в рік, тому що залежить від першого повного місяця, що сходить після 21 березня і завжди припадає на неділю. Відповідно, щороку календар призначає інший день святкування.
Українська нація починає готуватися до Великодня за тиждень, який називають Страсним. З вівторка продумується та готується найгарніший одяг. В середу починають і ще весь Чистий Четвер ретельно прибирають вдома, в Страсну П’ятницю лишаються усіх справ, присвячують цей день молитвам та суворо постять до недільного святкового сніданку. У Світлу Суботу священнослужителі замінюють чорний одяг на білий та починають освячувати кошики зі святковою їжею, в традиційному складі якої завжди є пасха, писанки, масло, сіль, копчене м'ясо, хрін.
Великдень святкується три дні офіційно, від неділі до вівторка. Вітальними словами цих днів стають «Христос Воскрес», а відповідями «Воістину Воскрес». В Обливаний Понеділок молодь та діти бризкають один в одного водою в помешканнях та просто на вулицях. Народна традиція стверджує, ніби чим більше обіллють дівчину, тим більше поважають, а наймокріший хлопець обов’язково жениться поточного року.
Українські національні святкування, окрім дотримання християнських вікових традицій, створюють неповторну етнокультурну атмосферу у складні пори року. Саме тоді, коли кожна людина потребує віри у вічне відродження та радість земного життя.